03057 Україна, Київ, Антона Цедіка 10-а

Статті

Суди при дослідженні питання щодо доцільності надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення враховують, що однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Зі змісту статті 111 СК України вбачається, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Як передбачено п.«а» ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, не роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення його процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.

Процедура оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована положеннями Глави 24 КУпАП.

При цьому, порядок перегляду постанови судді у справах про адміністративне правопорушення регулюється положеннями статті 294 КУпАП, частиною другою якої визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ Верховним судом України.

Набуття права власності за договором (ст. 334 ЦК).

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов’язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).

Зокрема, обов’язкове нотаріальне посвідчення, встановлене стосовно договорів про виділ частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 370 ЦК); договорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. 3 ст. 367, ч. 4 ст. 372 ЦК); договорів застави нерухомого майна (ч. 1 ст. 577 ЦК) та космічних об’єктів (ст. 13 Закону № 2654-ХІІ), договорів купівлі-продажу майна державних підприємств (ч. 4 ст. 27 Закону від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна»; далі – Закон № 2163-ХІІ); договорів довічного утримання (ч. 1 ст. 745 ЦК) і т. д.

Порядок приватизації квартири передбачений Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" і Положенням державного комітету України по житлово-комунальному господарству "Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян"

1. Звернутися в ЖЕК з паспортами (свідоцтвами про народження):

  • заповнити бланк "форма N4", в якій перераховуються всі зареєстровані і проживаючі в квартирі, що приватизовується, а також новонароджені і тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житлі, також вказується вся інформація, необхідна для складання приватизаційних документів (номер особового рахунку, площа квартири і так далі);
  • надати копію квартирного ордера і довідку з попереднього місця проживання (для тих, хто прописався в квартирі, що приватизовувалася, після 1993 року) про те, що право на приватизацію ще не використане;
  • отримати в Жеку технічний паспорт на квартиру, який видає майстер або технічна служба Жеку;
  • заповнити заяву на приватизацію з підписами всіх членів сім'ї (причому всі члени сім'ї повинні прийти в ЖЕК особисто, оскільки їх підписи завіряються начальником Жеку).

2. Звернутися у відділ приватизації місцевої державної адміністрації з наступними документами:

Шлюб – першооснова сім’ї

Брак с юридической точки зрения

Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’я - головний інститут суспільства. У свою чергу інститут сім’ї включає безліч більш приватних інститутів, а саме інститут шлюбу, інститут споріднення, інститут материнства і батьківства, інститут власності, інститут соціального захисту дитинства і опіки та інші.

Шлюб - інститут, який регулює відносини між чоловіком та жінкою.

Контакты

lawyer_tischenko Адвокат Тищенко Роман Петрович
Послуги адвоката в Києві
Контакты:
Адреса: 03057 Україна, Київ, Антона Цедіка 10-а,
Телефон:+3 8067 240–90–46,
Электронна пошта: advocate@yourlawyer.in.ua UAH
Час роботи: щоденно 09:00 - 18:00

Що ви отримуєте, замовивши послуги адвоката

  • 1. Доведення вашої справи до логічного завершення
  • 2. Доступні ціни на послуги адвоката
  • 3. Різнобічна юридична практика
  • 4. Допомога на стадії виконання рішення суду
  • 5. Комплексний аналіз ситуації (справи)
  • 6. Велика кількість виграних справ (досвід)

Поиск по сайту