03057 Україна, Київ, Ежена Потье 10-а

Статті

Адвокат захистить ваші інтереси при розлучення і поділ майна

Майно подружжя є їх спільною власністю, тобто все, що придбане під час шлюбу, належить їм обом. За винятком того, що було подаровано або успадковане кожним з них.

До майна відносяться всі грошові виплати, включаючи доходи від підприємницької діяльності та допомоги, що не мають цільового призначення, рухомі та нерухомі речі, цінні папери, паї, вклади, частки в капіталі комерційних організацій.

Все, що було Вашою власністю до шлюбу, належить тільки вам.

У зв'язку з цим настійно рекомендую: зберігайте свідоцтва того, що речі були подаровані саме Вам, а не сім'ю в цілому.

Вся що вам потрібно знати по шлюборозлучного процесу. На допомогу тим, хто розлучається або збирається розлучатися.

Развод в Украине

Життя дивна штука. Часто, коли-те близькі люди стають для нас своїми ворогами. Адже був час коли ви радісно готувалися до весілля, вибирали ресторан і весільні кільця, любили один одного і хотіли померти в один день. Але якось непомітно відносини погіршувалися, погіршувалися...і одного разу ви прокидаєтеся і розумієте, що так далі жити не можна. Сварки і скандали заважають нормальній повноцінного життя, а з'ясування відносин стали звичним дозвіллям будинку. Ні, настав час поставити крапку.

Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ Верховним судом України.

Набуття права власності за договором (ст. 334 ЦК).

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов’язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).

Зокрема, обов’язкове нотаріальне посвідчення, встановлене стосовно договорів про виділ частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 370 ЦК); договорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. 3 ст. 367, ч. 4 ст. 372 ЦК); договорів застави нерухомого майна (ч. 1 ст. 577 ЦК) та космічних об’єктів (ст. 13 Закону № 2654-ХІІ), договорів купівлі-продажу майна державних підприємств (ч. 4 ст. 27 Закону від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна»; далі – Закон № 2163-ХІІ); договорів довічного утримання (ч. 1 ст. 745 ЦК) і т. д.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України»; далі – Закон №1878-VІ) права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 р. зазначеним законом скасована.

Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ Верховним судом України.

Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ Верховним судом України.

Перехід права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на розташовані на ній об’єкти нерухомості (ст. 377 ЦК, ст. 120 ЗК).

Протягом останніх двох десятиліть законодавець неодноразово змінював норми закону, що регулюють підстави та умови набуття права власності на земельну ділянку в разі відчуження розташованої на ній будівлі або споруди.

Так, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинного до цієї дати ЗК (ст. 30) до набувача від відчужувача автоматично переходило право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження, з необхідністю подальшого оформлення переходу права власності.

Відчуження об’єктів нерухомого майна в період з 1 січня 2002 р. по 20 червня 2007 р. (під час дії ст. 120 ЗК в редакції від 25 жовтня 2001 р.) не тягло автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями і спорудами. У таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст. 120 ЗК 2001 р. на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України (далi — ЦК).

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації (стаття 745 ЦК). У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається недійсним.

Момент виникнення прав та обов’язків між сторонами, передбачених договором утримання (догляду), настає з нотаріального посвідчення договору. У цей момент також виникає i право власності у набувача щодо майна, яке йому передасться за договором, окрім нерухомого майна, виникнення права власності щодо якого чинне законодавство пов’язує з державною реєстрацією правочину (ст. 334 ЦК). право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, повинно бути зареєстровано у відповідних державних органах, про що у договорі здійснюється відповідний запис.

Право особистої приватної власності дружини та чоловіка

У відповідності до статті 57 СК України,

Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка:

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  1. майно, набуте нею, ним до шлюбу;
  2. майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  3. майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
  4. житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону україни  Про приватизацію державного житлового фонду;
  5. земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Сторінка 1 із 5

Контакты

lawyer_tischenko Адвокат Тищенко Роман Петрович
Послуги адвоката в Києві
Контакты:
Адреса: 03057 Україна, Київ, Ежена Потье 10-а,
Телефон:+3 8067 240–90–46,
Электронна пошта: advocate@yourlawyer.in.ua UAH
Час роботи: щоденно 09:00 - 18:00

Що ви отримуєте, замовивши послуги адвоката

  • 1. Доведення вашої справи до логічного завершення
  • 2. Доступні ціни на послуги адвоката
  • 3. Різнобічна юридична практика
  • 4. Допомога на стадії виконання рішення суду
  • 5. Комплексний аналіз ситуації (справи)
  • 6. Велика кількість виграних справ (досвід)

Поиск по сайту