Набуття права власності за договором

Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ Верховним судом України.

Набуття права власності за договором (ст. 334 ЦК).

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов’язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).

Зокрема, обов’язкове нотаріальне посвідчення, встановлене стосовно договорів про виділ частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 370 ЦК); договорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій або сумісній власності (ч. 3 ст. 367, ч. 4 ст. 372 ЦК); договорів застави нерухомого майна (ч. 1 ст. 577 ЦК) та космічних об’єктів (ст. 13 Закону № 2654-ХІІ), договорів купівлі-продажу майна державних підприємств (ч. 4 ст. 27 Закону від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна»; далі – Закон № 2163-ХІІ); договорів довічного утримання (ч. 1 ст. 745 ЦК) і т. д.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України»; далі – Закон №1878-VІ) права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 р. зазначеним законом скасована.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК).

Відповідно до роз’яснень, наданих Верховним Судом України в постанові Пленуму від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі – постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9), вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін (п. 13).

Незважаючи на це, деякі суди на підставі ст. 220 ЦК визнавали право власності на об’єкти нерухомого майна, щодо яких закон до 1 січня 2013 р. передбачав як нотаріальну форму договору, так і державну реєстрацію.

Суди повинні мати на увазі, що правила ст. 334 ЦК відповідно до ст. 8 ЦК слід застосовувати й у визначенні моменту виникнення речових прав на підставі цивільно-правових договорів про передання майна у володіння або користування, якщо договір не передбачає передання права власності на це майно.

Набуття права власності за результатами прилюдних торгів.

Одним із способів набуття права власності є придбання майна з прилюдних торгів.

Детальніше...

 

Особливості посвідчення договору довічного утримання (догляду)

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 Цивільного кодексу України (далi — ЦК).

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації (стаття 745 ЦК). У випадку недодержання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається недійсним.

Момент виникнення прав та обов’язків між сторонами, передбачених договором утримання (догляду), настає з нотаріального посвідчення договору. У цей момент також виникає i право власності у набувача щодо майна, яке йому передасться за договором, окрім нерухомого майна, виникнення права власності щодо якого чинне законодавство пов’язує з державною реєстрацією правочину (ст. 334 ЦК). право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, повинно бути зареєстровано у відповідних державних органах, про що у договорі здійснюється відповідний запис.

Детальніше...

 
 

заборгованості за договором позики

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

Верховного Суду України у справі про стягнення заборгованості за договором позики

04.09.2014

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 вересня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-100цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором позики.

Суд зробив правовий висновок про те, що за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Із повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду розділу "Рішення Верховного Суду України".

 
 

Адвокат або юрист? До кого краще звертатися

Друк

Давайте розберемося.


Адвокат або юрист?! У чому різниця між цими професіями? Життя така штука, що без потреби ми рідко замислюємося над деякими поняттями, адже коли немає часу на роздуми і потрібно швидко приймати рішення неправильний вибір може обернутися великий невдачею. В життя майже кожного громадянина рано чи пізно виникає ситуація, коли волею не волею доводиться звертатися до суду, міліції або прокуратури одним словом в правоохоронні органи. І тут і виникає дилема з ким туди йти? Одному з адвокатом або юристом?

Адвокат або юрист, а яка різниця?! У нашій країні багато хто вважає що адвокат і юрист це одна і та ж професія, так давайте все ж розберемося в чому тут різниця Для того що б визначиться з тим хто вам потрібен адвокат або юрист давайте з'ясуємо для себе ці поняття.

Адвокат має набагато більше привілеїв і повноважень ніж юрист
Професіоналізм і компетентність адвоката не повинна викликати сумнівів ні у вас, ні у суду. Бажання надати кваліфіковану юридичну допомогу в максимально короткий термін є невід'ємною частиною адвокатської етики

Адвокат має набагато більше привілеїв і повноважень ніж юрист

Професіоналізм і компетентність адвоката не повинна викликати сумнівів ні у вас, ні у суду. Бажання надати кваліфіковану юридичну допомогу в максимально короткий термін є невід'ємною частиною адвокатської етики

 

Звернемося до тлумачних словників:

Детальніше...

 
 

Як знайти хорошого адвоката.Пошуки адвоката.Поради тим хто шукає адвоката

Друк

Пошуки адвоката річ досить таки складна і відповідальна. Адвокат зазвичай стає потрібен, як правило, раптово і терміново.

Порада №1 - Звертайтеся до спеціаліста широкого профілю. Взагалі поняття адвокатської спеціалізації річ, придумана для реклами юристів, кваліфікація яких викликає сумніви. Це вигідно тим юристам які не володіють великими знаннями в юриспруденції, які не стежать за нововведеннями в законах.

Звичайно, набагато легше розібратися в одній галузі права скажімо податковому або кримінальному законодавстві. Некомпетентність ось що криється за поняттям спеціалізації адвоката в якоїсь конкретної області. У реальності розмежувати галузі права вдається рідко. Хороший адвокат повинен знати і вміти все, адже ніколи не знаєш який поворот може прийняти розглянута справа. Самі подумайте, здаючи іспити до Вищої кваліфікаційної комісії на статус адвоката, іспити проходять по всіх галузях права, а не якоїсь окремої галузі.  Отримуючи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, адвокат автоматично стає спеціалістом "широкого профілю".

Детальніше...

 
 

Як знайти адвоката в інтернеті. Поради тим хто шукає адвоката в мережі інтернет.

Друк

Помилка при виборі адвоката може коштувати вам дуже дорого


10 порад, які допоможуть вам визначитися з вибором:

1. Для того, що б ви могли правильно викласти вашу проблему адвокатові, постарайтеся як можна більш точно сформулювати ваше питання і записати його в блокнот. У цьому випадку ви точно нічого не забудете, а адвокат напевно вас правильно зрозуміє.

2. Визначте бажаний результат . Постарайтеся представити підсумок вашої справи і те, що ви чекаєте від дій адвоката.

3. Скористайтесь пошуком в інтернеті.

У наш час веб сайт є свого роду візитною карткою і вітриною бізнесу доступної 24 години на добу сім днів на тиждень. Якщо у адвоката або юридичної фірми немає сайту, то це привід задуматися наскільки серйозна фірма або приватний адвокат.

Детальніше...

 
 

Сторінка 2 з 5