Склад спадщини (ст. 1218 ЦК України)

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що нале­жали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припини­лися внаслідок його смерті.

• 1. Дана стаття регламентує, що об’єктом спадкування є су­купність прав та обов’язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини. За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обов’язки спадкодавця. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов’язані з його особою, а від­так, не здатні передаватися іншим суб’єктам.
• 2. Відзначаючи, що до спадкоємців переходять права та обо­в’язки спадкодавця у тому ж вигляді, в якому вони йому нале­жали, слід звернути увагу, що законодавством у певних випад­ках можуть встановлюватися обмеження щодо кількості і скла­ду майна, яке переходить до спадкоємців.

Так, спадкоємці особи, що зазнала політичних репресій і була реабілітована у встановленому порядку, мають право на повер­нення будівель та іншого майна, що належало спадкодавцеві, за умови збереження їх у натурі, а за неможливості повернення цих предметів — право на одержання грошової компенсації (аб­зац другий ст. 5 ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репре­сій в Україні»), Не можуть бути повернені спадкоємцям реабі­літованого жилі будинки, якщо первинному набувачеві вони бу­ли передані правомірно і знаходяться у його власності або пере­будовані у нежилі будівлі чи суттєво перебудовані (абзац третій п. 9 Постанови Верховної Ради «Про тлумачення Закону Украї­ни «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24 грудня 1993 р. ).

3. Новелою статті, що коментується, є вказівка на те, що склад спадщини визначається не на день, а на момент смерті спадкодавця. За цивільним законодавством УРСР коло прав та обов’язків спадкодавця визначалося на час відкриття спадщи­ни, яким згідно зі ст. 525 ЦК УРСР визнавався день смерті спад­кодавця (ця норма збереглася у ст. 1220 ЦК України). Таким чи­ном, права та обов’язки спадкодавця включалися до складу спадщини лише якщо вони належали спадкодавцеві на день його смерті, тобто до кінця тієї календарної доби, коли відкри­валася спадщина. Причому зазначені права та обов’язки пере­ходили до спадкоємців такої особи незалежно від того, чи вони були набуті (припинені) спадкодавцем до або після настання смерті. Головне, щоб вони існували до кінця тієї доби, коли сталася смерть спадкодавця.

Новий ЦК України передбачає, що задля точного і об’єктивно­го вирішення питання про склад спадщини повинен бути врахо­ваний саме момент (година та хвилина) набуття чи припинення прав та обов’язків. Так, якщо після настання смерті спадкодав­ця, але в один день (добу) з її настанням спадкодавцеві була нара­хована грошова винагорода або судом було прийнято рішення про конфіскацію його майна, такі акти не породжують юридич­них наслідків спадкування. У першому випадку спадкодавець не встиг набути право на винагороду і тому останнє не може пе­реходити до членів його сім'ї або входити до складу спадщини за правилами ст. 1227 ЦК України; в другому — оскільки рішення про конфіскацію прийняте вже після смерті суб’єкта права влас­ності, майно спадкодавця не переходить у доход держави, а включається до спадкової маси.

Водночас, не можна не визначити, що аналізована новела не узгоджується з імперативним правилом, викладеним у ч. 2 ст. 1220 ЦК України, про те, що часом відкриття спадщини ви­ступає саме день, а не момент смерті спадкодавця. Стат­тею 1218 ЦК України законодавчо утверджується відхід від традиційного принципу, згідно з яким з часом відкриття спад­щини пов’язуються всі важливі правові наслідки, що виплива­ють зі спадкування.

Юридические услуги Киев адвокта Тищенко Р.П.

Обращайтесь по адресу:

г. Киев, ул. Потье Эжена, 10-а.

тел.067-240-90-46. Надежная юридическая помощь и защита!